"Виставка зворушила глядача, який відчув мій біль, любов і мʼякий гумор. Глядачі часто казали мені, що мої персонажі ніби знають якусь таємницю. Але це насправді не таємниця, а радше якась мудрість, розуміння того, що все змінюється, все минає, час іде. Ось чому деякі персонажі тримають в руках годинники, а інші ляльок, з якими вже не граються: час минув, дитина вже виросла. Йдется про розуміння змін, про відхід, не чіпляючись за те, що вже минуло...Я хотів створити образ персонажа, який переживає зміни, не втрачаючи людяності та не втрачаючі своєї мрії."
― Tемо Свірелі
,..