“Сад із 108 дерев” присвячений грузинсько-українському художнику Темо Свірелі, створений Фундацією Темо Свірелі у співпраці з дизайнером одягу Федором Возіановим та керамістом Гією Міміношвілі. Проєкт було представлено в Мистецькому Арсеналі під час Ukrainian Fashion Week 2016.
Джерелом натхнення для проєкту став цикл абстрактних картин, у яких Свірелі прагнув передати життєву силу квітучого саду, прихід весни та свою тугу за садами Грузії. Дві роботи з цього циклу стали композиційною основою інсталяції.
Символічний квітучий сад займав площу 200 квадратних метрів. Сто вісім керамічних дерев, кожне виліплене Гією Міміношвілі і увінчане круглими спідницями з принтами живопису Темо Свірелі, створеними дизайнером Федором Возіановим.
Простір розгортався як театральна композиція: на початку "Хорея Козацька" співа середньовічний грузинський гімн «Ти є лоза» (შენ ხარ ვენახი), потім балерина танцювала під музику Гії Канчелі, а наприкінці перформансу дерева перетворилися на ліхтарі, які випромінювали світло.
.jpg)
Круглі спідниці Федора Возіанова перенесли логіку живопису в мову дизайну. Втілюючи центральну ідею проєкту про мікрокосм і макрокосм, кожна спідниця була поділена на дві рівні частини: одна відтворювала картину в її оригінальному масштабі, інша — максимально збільшувала її фрагмент.
Керамічні дерева Гії Міміношвілі є багатофункціональними скульптурами. Кожне з них складається з трьох взаємопоєднаних частин, які можуть функціонувати окремо — як предмети інтер’єру або як ліхтарі. Серія складається зі 108 унікальних, індивідуально пронумерованих творів і більше не буде відтворюватися.
Проєкт розвиває три взаємопов’язані ідеї:
Вихід за межі: роздуми про смерть і про слід, який художник залишає у світі. Картини Темо Свірелі виходять за межі полотна, знаходячи нове життя у скульптурі, моді, перформансі та світлі.
Мікрокосм і макрокосм: медитація над взаємозв’язком між людиною і всесвітом. Картина перетворюється на елемент одягу; простір мистецтва входить у тканину повсякденного життя.
Комунікація: натхнення, дружба, пам’ять, традиція. Проєкт вибудовує дві осі діалогу: горизонтальну, між живими учасниками співпраці; і вертикальну, спрямовану до митців, яких уже немає серед нас.
Керівниця проєкту: Ірина Воробйова. Живопис: Темо Свірелі.
Дизайн одягу, інсталяція та перформанс: Федір Возіанов.
Скульптура та кераміка: Гія Міміношвілі.
Графічний дизайн: Давид Самсонідзе.
Світло: Сергій Гарбуз.
Хореографія: Катерина Кузьменко.
«Ти є лоза» (შენ ხარ ვენახი) у виконанні Хореї Козацької.
Фотографія для відеоінсталяція: Олександр Глядєлов. Відео: Олексій Даруга. Фото: Ігор Паламарчук, Костянтин Мохнач.
Музика: Гія Канчелі.